Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Такою особою згідно з п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону є:

• суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

• інша юридична особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності;

• фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Хто i за яких умов вважається платником ПДВ i зобов’язаний зареєструватися як платник цього податку, визначено ст. 2 Закону № 168/97-ВР, а саме:

• особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто понад 61,2 тис. грн.);
• особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством (тобто менше ніж 61,2 тис. грн.);
• особа, що здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів поставки, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;
• особа, яка на митній території України надає послуги, пов’язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;
• особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об’єктах оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• особа, яка надає послуги зв’язку i здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов’язаних з поставкою таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.

Приклади.
Громадянин, не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, здійснює на ринку торгівлю власними товарами та сплачує ринковий збір. Чи має він реєструватися як платник ПДВ?

Оскільки цей громадянин здійснює торгівлю на умовах сплати ринкового збору, він підпадає під дію п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого не відноситься до тої категорії осіб, яка зобов’язана мати статус платника ПДВ, а тому він не повинен реєструватися як платник ПДВ.

Новостворене підприємство за готівкові кошти здійснює продаж товарів і надає послуги, які згідно з нормами пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР є об’єктом оподаткування ПДВ. Обсяг реалізації зазначених товарів та послуг за готівкові кошти за перший звітний період (календарний місяць) становив 10 тис. грн. Чи має підприємство реєструватися як платник ПДВ?

Це підприємство підпадає під дію п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР i зобов’язане згідно з п. 9.4 ст. 9 цього Закону не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку здійснення зазначеної діяльності зареєструватися як платник ПДВ незалежно від обсягів поставки товарів (робіт, послуг).

Бюджетна установа (зареєстрована в державній податковій службі як неприбуткова організація) надає іншим підприємствам в оренду власні приміщення та комунальні послуги (тепло-, водопостачання, освітлення, охорона тощо), які згідно з нормами пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР підлягають обкладанню ПДВ. При цьому обсяг зазначених операцій за останні 12 календарних місяців перевищив 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 61,2 тис. грн.). Чи треба в цьому разі сплачувати ПДВ?

Оскільки бюджетна установа підпадає під дію п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, то вона зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ i сплачувати податок на загальних підставах.
Усі вищезазначені особи зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження. При цьому не має значення, є така особа неприбутковою організацією (бюджетна організація, благодійний фонд, асоціація тощо) чи госпрозрахунковим підприємством.

Визначаючи обсяги оподатковуваних операцій, потрібно враховувати, що до оподатковуваних ПДВ операцій включаються операції з поставки товарів (робіт, послуг), які обкладаються як за повною, так i за нульовою ставкою податку, а також товарів (робіт, послуг), які звільнено від обкладання ПДВ (перелік звільнених від оподаткування операцій визначено ст. 5 Закону № 168/97-ВР).

Зауважимо: у разі якщо новостворений суб’єкт підприємницької діяльності не підпадає під визначення п. 2.1 Закону № 168/97-ВР як платник податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) меншими, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але вважає за доцільне зареєструватися як платник ПДВ, то він згідно з п. 9.3 ст. 9 цього Закону має право за власним бажанням зареєструватися як платник ПДВ незалежно від обсягів зазначених операцій.

Водночас, деякі особи, які не є платниками ПДВ, не мають права реєструватися як платники цього податку. Це, зокрема:

– фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, але здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору та одночасно мають патент, що засвідчує сплату фіксованого податку;
– особи, які сплачують єдиний податок за ставкою 10 % суми виручки від реалізації продукції.

Також не повинні реєструватися як платники ПДВ особи, які здійснюють виключно операції, що не є об’єктом оподаткування (перелік таких операцій визначено п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР).

Реєстрація особи як платника ПДВ здійснюється в порядку, визначеному п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, Положенням про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, та з урахуванням вимог п. 14 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.98 р. № 857/98 (зі змінами та доповненнями).

Реєстраційну заяву (за формою, встановленою додатком № 1 до Положення про Реєстр платників ПДВ, № 1-Р) зазначена особа має подати (або надіслати) до органу державної податкової служби не пізніше:
• двадцятого календарного дня після закінчення місяця, в якому було досягнуто зазначеного обсягу оподатковуваних операцій (тобто 61,2 тис. грн.) – для осіб, що підпадають під визначення п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР;
• ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку – для осіб, що підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР.
До заяви додається платіжний документ про сплату встановленої суми за Свідоцтво.
Орган державної податкової служби в 10-денний термін видає (надсилає) Свідоцтво, яке виготовлено на спеціальному папері.
При включенні до Реєстру платників ПДВ платнику присвоюють індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Цей номер є єдиним для всього інформаційного простору України й зберігається за платником ПДВ до моменту виключення його із зазначеного Реєстру. Індивідуальний податковий номер становить:
• для юридичних осіб – 12-розрядний числовий код,
• для фізичних осіб – 10-значний числовий код.
Наявність свідоцтва платника ПДВ надає право такій особі нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, складати податкові накладні та користуватися податковим кредитом у порядку, визначеному ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Особи, які згідно з чинним законодавством не є платниками ПДВ, та особи, які здійснюють імпорт товарів i сплачують ПДВ при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення «платники ПДВ» (наприклад, платники єдиного податку за ставкою 10 %), не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер.

Приклад.
Суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10 % i ввозить товари на митну територію України. Чи повинен він сплачувати ПДВ?

Суб’єкт підприємницької діяльності – платник єдиного податку за ставкою 10 % відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) не є платником ПДВ i тому не повинен реєструватися як платник цього податку, але при здійсненні операцій із ввезення на митну територію товарів він має сплатити митним органам ПДВ (без права на податковий кредит та відшкодування сплаченого податку з бюджету).
Насамкінець зауважимо: у разі якщо особа, яка повинна реєструватися як платник ПДВ, у зазначений строк не подала заяву про реєстрацію, вона несе відповідальність (сплачує штрафні санкції), установлену ст. 15 Указу № 857/98.

Приклад.
Особа, яка підпадає під визначення «платник ПДВ» і зобов’язана зареєструватися платником цього податку, у встановлені законодавством строки не подала заяви про реєстрацію й продовжує здійснювати оподатковувані ПДВ операції з поставки товарів (робіт, послуг) без нарахування цього податку. Які санкції застосовуються в цьому разі?

Відповідно до вимог ст. 15 Указу № 857/98 до цієї особи орган державної податкової служби застосовує фінансові санкції – штраф у розмірі ПДВ, нарахованого на загальну суму такої поставки, але не менш як 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 340 грн.).

Г. Рябенченко,
Головний державний податковий ревізор-інспектор відділу розгляду звернень управління ПДВ Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України