Товарну біржу можна з цілковитою впевненністю охарактеризувати, як організований ринок, оскільки біржа являє собою особливу форму з організації торгівлі тими чи іншими товарами за встановленими та прийнятим учасниками торгівлі правилами. До основних характеристик біржової торгівлі можна віднести:

— регулярне проведення торгівлі в точно встановленому місці (зокрема — у біржовій залі);
— уніфікація і стандартизація базових вимог до якості товарів, що продаються, умов постачання і термінів відвантаження їх покупцю;
— проведення торгівлі на базі зустрічних пропозицій продавців і покупців;
— укладання угод з умовами поставки як товарів зі складу (що фактично є у наявності), так і в майбутньому періоді;
— котування цін;
— урегулювання виникаючих суперечок в арбітражній комісії (відділі біржі);
— інформаційна та рекламна діяльність.

Говорячи дещо перебільшено — товарна біржа покликана пов'язувати вільно господарюючих суб'єктів (підприємців і комерсантів) із виробництвом і виробниками товарів. На біржі суб'єкти, що ведуть самостійну господарську діяльність, зустрічаються для того, щоб реалізувати вироблену або наявну продукцію і, щоб задовольнити попит.

Сам процес купівлі-продажу на товарній біржі ведеться через посередників за тими цінами, які прямим чином залежать від пропозиції і попиту. Біржа є місцем урегулювання, формування і стабілізації ринкових цін. Крім того, вона є джерелом комерційної (цінової) інформації про поточний стан ринку і безпосереднім чином сприяє максимально швидкому просуванню товарів зі сфери їх виробництва у сферу їх споживання.

Біржові торги зазвичай ведуться у біржовій залі товарної біржі, який поділений на окремі секції або сектори. У кожній такій секції (або секторі) здійснюється торгівля відповідною групою товарів. Місце, у якому укладаються біржові угоди, заведено називати біржовою ямою. За традицією ця площа у торговому залі товарної біржі розташовується трохи нижче рівня підлоги усього біржового залу.

Поточна оперативна робота біржі (включаючи всю повноту її інформаційної складової) забезпечується застосуванням потужної електронно-обчислювальної системи, великих інформаційно-електронних табло, телефонного, модемного і інших видів надійного та ефективного зв'язку.

Порядок організації торгівлі на аукціонах

На аукціоні стартову ціну того чи іншого товару призначає сам продавець. Ця ціна під час аукціонних торгів збільшується до максимально можливого рівня, визначеного учасником торгів, який запропонував найвищу ціну. На фінальну аукціонну ціну прямим чином впливає попит, що склався на даний вид товару  (включаючи і процес самих аукціонних торгів), популярність (у певному сенсі слова "елітність") аукціону, а також якість та інтенсивність рекламно-інформаційної підтримки представлених на аукціоні товарів.

Аукціон — комерційна організація, яка має необхідні для проведення торгів приміщення, навчений і атестований персонал та відповідне обладнання. Найчастіше мають місце аукціони, які організовані у вигляді акціонерних товариств (ВАТ, ЗАТ). Аукціонну торгівлю можуть вести і ті організації, для яких торги базовим видом комерційної діяльності не є, однак у їх статутних документах право на проведення аукціонів передбачено. Сюди можна віднести аукціони, які проводяться товарними біржами, художніми салонами, постійно функціонуючими виставками-ярмарками, лізинговими компаніями (аукціон конфіскату за невиплату).

За масштабом своєї діяльності аукціони поділяються на міжнародні та національні.

Фахівці розрізняють аукціони за їх видами. Наприклад, у залежності від схеми їх організації аукціони бувають добровільними і примусовими, у залежності від технології їх проведення — аукціони згідні та з пониженням цін.

Аукціони добровільні організуються з ініціативи власників тих чи інших товарів (майна) з метою їх реалізації за найвигіднішими умовами. Аукціони примусові можуть бути організовані державними органами та організаціями для реалізації конфіскованих, неоплачених, незатребуваних товарів, невикупленого або закладеного майна.

Згідний аукціон (тобто аукціон з підвищенням цін) відкривається з оголошення мінімальної продажної ціни товару, яка встановлена його продавцем. Покупці роблять до цієї ціни додачі (надбавки певним ціновим  (грошовим) кроком). Величина додачі має бути не нижче тієї мінімальної надбавки, яка встановлена правилами проведення аукціонного торгу. У тому випадку якщо покупці не пропонують чергове "крокове" підвищення ціни, товар вважається реалізованим останньому покупцеві, який запропонував за нього найвищу ціну. Цей метод ведення аукціону вважається згідним. Якщо після оголошення ведучим аукціоністом мінімальної надбавки учасники погоджуються підняти ціну на певну величину надбавки умовними знаками, а аукціоніст оголошуючи нову ціну на лот, не називає при цьому покупця, то цей метод проведення аукціону вважається німим або негласним. При такому способі аукціонного торгу ім'я покупця зберігається у таємниці. Такий порядок аукціонних торгів найчастіше має місце під час продажу коштовностей, дорогих предметів мистецтва і раритетних речей.

На аукціонах, проведених за схемою зниження цін, спочатку оголошується дещо завищена початкова ціна. У процесі ведення торгів вона поступово знижується до моменту отримання згоди на купівлю товару з боку одного з покупців - учасників аукціону. Зниження ціни ведеться кроком заздалегідь встановлених знижок.

При організації аукціонної діяльності слід керуватися Положенням про аукціон, яке затверджується загальними зборами акціонерів (засновників, учасників, пайовиків та ін.). Керівництво підготовкою та веденням аукціонних торгів здійснює аукціонний комітет. До його складу включаються: директор аукціону (управитель), експерт, комерсант, бухгалтер, юрисконсульт, фахівець із маркетингу і ведучий-аукціоніст. Кожен член аукціонного комітету зобов'язаний виконувати функції, які прямо визначені його посадовими обов'язками.

Аукціони у пострадянських країнах ще не набули тієї популярності і поширенності, що властива аукціонним торгам у інших країнах світу (у першу чергу це стосується Сполучених Штатів і країн "Старої" Європи). Там аукціони проводяться навіть на місцевому (іноді — муніципальному, часом навіть сільському) рівні, проходять вони на подив швидко та цілком виправдовують комерційні сподівання,  що покладаються на них  як із боку продавців різних товарів, так і з боку дбайливих покупців. Це й рибні аукціони, і аукціони вживаних автомашин, і навіть аукціони мотлоху та непотрібних речей, які, виявляється, вигідніше продавати через аукціонні торги, ніж просто на "блошиному" ринку.