Маємо запитання:"Яким чином і чи взагалі можливо, аби громадянин Росії, який живе у громадянському шлюбі с українкою (тобто не має постійної реєстрації), одержав дозвіл на приватне підприємництво?"

Cтаттею 129 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) встановлено, що іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов‘язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами.
Стаття 128 ГКУ визначає, що громадянин визнається суб‘єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу, а саме суб‘єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно із статтею 5 Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – Закон про реєстрацію”) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Статтею 1 Закону про реєстрацію визначено, що місце проживання фізичної особи – житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв‘язок з фізичною особою – підприємцем.
Тобто для реєстрації фізичної особи – як суб’єкта підприємницької діяльності наявність зареєстрованого місця проживання (місця перебування) є обов’язковою умовою.
Крім того, відповідно до статті 6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов‘язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Місцем проживання закон визнає адміністративно-територіальну одиницю (місто, село, селище), на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік.
Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов‘язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи. (стаття 8).
Місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Реєстрація місця проживання (місця перебування) здійснюється відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.05.2004 № 571 “Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні”.
Самостійно з зазначеними нормативно-правовими актами можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України www.rada.gov.ua.
A.Міхальська
(Ukrbusiness.com.ua)