Головна arrow Архів попередньої версії arrow Наші консультації
Реклама
Торгівля у власному домі Надрукувати
(Біржова торгівля № 23(57) від 22 червня 2004р.)

Маємо таке запитання:

”Чи потрібно переводити з жилого в нежиле приміщення для отримання дозволу на право торгівлі у власному домі (1-й поверх), та здійснення роздрібної торгівлі (магазин)"?

Порядок користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянину на праві приватної власності регулюється ст. 150 Житлового кодексу УРСР, введеного в дію постановою Верховної ради УРСР від 30.06.1983р. №5465-X (далі – ЖК УРСР).
Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Це саме право громадян передбачено в ст. 15 Закону України від 07.02.91р. №697-ХІІ “Про власність” та ст.. 12 Закону України від 19.06.92р. №2482-ХІІ “Про приватизацію державного житлового фонду”. Водночас ст. 6 ЖК УРСР передбачено, що житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання їх у встановленому порядку як службових жилих приміщень та гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках виробничого характеру забороняється. Однак переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається (ст. 8 ЖК УРСР). У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може бути здійснено за рішенням органів, зазначених у ст. 7 ЖК УРСР - за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Думка Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики (далі – Держбуд) щодо цього питання постійно змінюється. Так у листі від 16.04.99р. №17/5-92 зазначалося, “що використання приватних жилих будинків та квартир під контори, торговельні й інші побутові потреби можливе у разі дотримання Закону України від 16.11.1992р. №2780-XII «Про основи містобудування» та Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92р. №572. Пізніше цей лист було відкликано листом від 05.012001р. №5/2-6, в якому зазначено, що переобладнання жилих приміщень для використання їх в інших цілях провадиться у разі визначення їх непридатними для проживання з подальшим переведенням їх в нежилі. Такі приміщення громадського призначення можуть бути розміщенні в жилих будинках на першому, другому та цокольному поверхах і повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від жилої частини будинку та використовуватися за призначенням.
У листі Держбуду від 12.02.2002р. №5/3-114 зазначено, що переобладнання жилих приміщень для використання в інших цілях проводиться тільки після визнання їх непридатними для проживання з подальшим переведенням їх в нежилі.
Таким чином, приміщення яке буде використовуватися під магазин (що вимагає перепланування) після якого таке приміщення неможливо буде використовувати для проживання, потрібно перевести в нежитловий фонд.
Для переведення приміщення в нежитловий фонд потрібно звернутися в департамент житлового господарства для отримання дозволу.
Крім цього у разі проведення реконструкції, переобладнання (в т. ч. пофарбування фасадів, пробиття віконних та дверних прорізів, влаштування нових входів) потрібно звернутися в районну адміністрацію за місцем розташування об’єкта з заявою про надання дозволу на проведення запланованих робіт. До заяви додаються розроблені ліцензованою проектною організацією пропозиції в обсязі, необхідному для повної характеристики пропонованих робіт. Районні адміністрації розглядають заяви у встановленому порядку. Результатом розгляду можуть бути обґрунтована відмова або розпорядження райадміністрації про можливість проведення цих робіт. Проте отримання замовником розпорядження не є безпосередньою підставою для початку будівельних робіт. На основі розпорядження райадміністрації замовник у Головному управлінні архітектури і містобудування отримує АПЗ (архітектурно-планувальне завдання), на основі якого спеціалізована ліцензована проектна організація виготовляє проектно-кошторисну документацію. Проектну документацію обов’язково подають на погодження в Головне управління архітектури та містобудування міськвиконкому. У випадку, якщо будинок, в якому планують виконувати роботи, є пам’яткою архітектури, документація додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища. Також потрібні погодження пожежної та санітарної інспекцій. Розпорядження райадміністрації та погодження проекту документації подає замовник у міську інспекцію Держархбудконтролю для реєстрації та отримання дозволу на проведення робіт. Цей дозвіл і є підставою для початку будівельних робіт.
У міську інспекцію Держархбудконтролю потрібно подати такі документи:
1. Заява замовника на бланках установленої форми.
2. Розпорядження районної адміністрації міськвиконкому про погодження реконструкції, переобладнання.
3. Висновок Головного управління архітектури і містобудування про погодження проектної документації, а у випадках розміщення об’єкта в охоронних історико-культурних зонах додатково – висновок управління охорони історичного середовища з комплектом проектної документації та відповідних погоджень паспорту фасаду та генплану.
4. Накази будівельної організації (госпрозрахункового підрозділу) замовника, генерального проектувальника про призначення виконавця робіт, технічного нагляду, авторського нагляду з їхніми підписами та зобов’язаннями на бланках встановленої форми.
5. Копія ліцензії будівельної організації або госпрозрахункового підрозділу на право виконання спеціальних робіт у будівництві.
Роботи повинні виконувати спеціалізовані будівельники чи ремонтні організації, які мають відповідні ліцензії.
Виконання робіт підрядчиком без належно оформлених дозволів може спричинитись до позбавлення ліцензії та притягнення його до адміністративної або кримінальної (у випадку пошкодження пам’ятки архітектури чи погіршення технічного стану будівлі) відповідальності. Усі роботи виконують під наглядом авторів проекту з суворим дотриманням проектних рішень та діючих норм. Після завершення будівельних робіт об’єкт приймає в експлуатацію комісія, призначена районною адміністрацією. Проект розміщення реклами виготовляють окремо і погоджують із головним художником міста. Невиконання замовником (власником, орендарем будівлі чи приміщення) будь-якої з перелічених вище вимог є підставою для визначення будівельних чи ремонтно-реставраційних робіт самовільними і тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.
А. Міхальська
(ria.ua)

www.UkrBusiness.com.ua

 

---------------------

Погода

Яндекс.Погода