Маємо таке запитання. Чи потрібна ліцензія на надання послуг з перевезення легковим автомобілем, що є власністю суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи директора сторонньої організації при наявності договору на такі послуги?

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-III перевізник – це особа, яка надає послуги з перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом загального користування. Автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального користування. Відповідно до Закону України від 01.06.2000р. №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – «Закон») такий вид господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування та надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі підлягають обов’язковому ліцензуванню. Главою 64 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – «ЦКУ») передбачено, що здійснення перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов‘язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення. Довгострокового договору (здійснення систематичних перевезень) перевезення пасажирів Цивільним кодексом не передбачено, крім перевезення транспортом загального користування. Виходячи з вищенаведеного, можна укладати такий цивільно-правовий договір з метою здійснення систематичного перевезення пасажира (директора організації) особистим транспортом. Цивільно-правовий договір, який ми можемо запропонувати є договір найму транспортного засобу, передбачений параграфом 5 ЦКУ – «Найм (оренда) транспортного засобу». Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути наземні самохідні транспортні засоби тощо (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 «Про Правила дорожнього руху» транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем (в Вашому випадку водієм), який його обслуговує. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Статтею 805 ЦКУ передбачено особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем (водієм), провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем.
Виходячи з цього положення, наймана особа (водій) яка буде займатися технічною експлуатацією транспортного засобу повинна перебувати у трудових відносинах з наймодавцем.
Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Наймач зобов‘язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов‘язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач. Наймач зобов‘язаний відшкодувати збитки, завдані у зв‘язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем.
Якщо Ви суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа (далі – «СПДФО») на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, то звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до законів України від 09.07.03р. №1058-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», від 22.05.03р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», Листа Пенсійного фонду України від 12.01.2004р. №211/04 «Про сплату внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування суб’єктами підприємницької діяльності» та наказу Державної податкової адміністрації України від 29.12.2003р. №633 «Про Податкове роз’яснення, щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» СПДФО на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності сплачують на загальних підставах податок з доходів фізичних осіб та пенсійні страхові внески з доходу отриманого внаслідок здійснення господарської діяльності не у межах здійснення обраного виду(-ів) підприємницької діяльності, який(-і) зазначено в свідоцтві платника єдиного податку або патенті платника фіксованого податку.

А. Міхальська (ria.ua)

www.UkrBusiness.com.ua