Головна arrow Архів попередньої версії arrow Законодавство
Реклама
Поняття суб’єкта підприємницької діяльності Надрукувати

(Біржова торгівля № 31(97) від 17 листопада 2005р.)

Продовження. Поч. у "БТ" №30

Закордонні вчені наводять як певні схожі риси підприємців, так і їхні характеристики, що різняться. Головними серед них є; особиста ініціатива, можливість консолідувати ресурси, уміння менеджера, прагнення до самостійності і прийняття на себе ризику. Інші риси включають компетентність, цілеспрямовану поведінку, упевненість, інтуїтивність тощо. Найчастіше серед характеристик підприємців є такі: прийняття на себе зобов’язань, рішучість, наполегливість, орієнтація на можливості, встановлення високої, але досяжної мети, ініціативність і відповідальність тощо.

Як бачимо, у закордонній літературі вченими пропонується розмаїтість ознак для характеристики підприємців. Так, нараховується сорок дві такі характеристики.

З юридичної точки зору для характеристики суб’єкта підприємницької діяльності в Україні найбільш важливим є факт його легітимації, тобто державного підтвердження законності входу останнього в підприємницьку сферу і заняття названою діяльністю, що підтверджується державною реєстрацією, а в окремих випадках – також ліцензуванням і патентуванням деяких видів діяльності.

Іноді зустрічається і ширше розуміння суб’єкта підприємницької діяльності. Вважається, що поруч з основним суб’єктом (підприємцем) іншими є — споживач, держава, найманий робітник, партнери по бізнесу, кожний з який виконує свої функціональні обов’язки в загальному підприємницькому процесі. Така думка, зокрема, ґрунтується на тому, що підприємець змушений взаємодіяти зі споживачем як основним його контрагентом, а також з державою. Зазначене, як і його аргументацію, не можна визнати правильним і достатнім. Те, що підприємець взаємодіє зі споживачами і державою, а також з найманими робітниками, не приводить до визнання їх суб’єктами підприємницької діяльності, якщо вони останню безпосередньо не здійснюють. Вплив запитів і інтересів споживачів, підтримка чи протидія держави, регуляція нею підприємництва, значна роль найманих робітників у досягненні успіхів чи, навпроти, у невдачах підприємців, не означає набуття споживачами, державою або найманими робітниками статусу підприємців.

Правова регуляція створення і діяльності суб’єктів підприємництва в Україні здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу і деяких спеціальних законів. Законодавство не дає узагальненого поняття «суб’єкт підприємницької діяльності». У Законі «Про підприємництво» відзначено, що її суб’єктами (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності чи дієздатності; юридичні особи усіх форм власності, установлені Законом «Про власність».

До першої групи суб’єктів належать фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Це найпростіша форма підприємництва, що здійснюється від свого імені, на свій ризик громадянами, що відповідають усім майном, що належить їм на праві приватної власності, за своїми обов’язками в сфері підприємництва. Вимоги кредиторів фізичної особи – суб’єкта підприємництва задовольняються за рахунок належного їй майна, на яке може бути звернене стягнення. Перелік такого майна громадян установлюється ЦПК України. Його норми застосовуються і щодо громадян - підприємців. На відміну від інших форм підприємництва ця форма не допускає створення юридичної особи, об’єднання майна і внесків осіб, а ґрунтується на приватному веденні господарства.

Обов’язковою вимогою для індивідуальних підприємців є державна реєстрація. Внаслідок цього вони набувають статус суб’єктів підприємництва. Якщо громадянин не пройшов реєстрацію, хоча фактично займається підприємницькою діяльністю, він не набуває зазначеного статусу. Закон пов’язує виникнення останнього не з фактичним заняттям підприємництвом, а з державною реєстрацією як суб’єкта підприємництва.

(Далі буде)

 

---------------------

Погода

Яндекс.Погода