Головна arrow Архів попередньої версії arrow Законодавство
Реклама
Поняття суб’єкта підприємницької діяльності Надрукувати

(Біржова торгівля № 30(96) від 10 листопада 2005р.)

Велике значення для підприємницького права має саме визначення суб’єкта підприємницької діяльності. У законодавстві України немає легального визначення поняття «підприємець». Законодавець обмежився перерахуванням кола суб’єктів такої діяльності.

У літературі були спроби наукового визначення поняття «підприємець». Так іноді, при визначенні критеріїв, що дозволяють віднести ту чи іншу особу до суб’єктів названої діяльності, обираються характеристики останньої і формулюється таке визначення: підприємець – фізична чи юридична особа, що здійснює на постійній основі з метою одержання прибутку діяльність з виробництва, реалізації або придбання продукції чи товарів, надання послуг, виконання робіт і укладає цивільно-правові угоди в процесі цієї діяльності від свого імені.
 
Тим часом, вважаю недоцільним при визначенні суб’єкта виходити з істотних рис самої діяльності, що призводить до дублювання понять підприємницької діяльності і її суб’єкта. Нерідко вживаються як синоніми терміни «підприємець», «ділова людина», «бізнесмен», «господарюючий суб’єкт». В економічній літературі існують визначення, що як широко, так і вузько трактують поняття підприємця, наприклад:

підприємець – ділова людина, що бере на себе фінансовий ризик, пов’язаний із уведенням на ринок нових ідей, продукції, послуг, робіт;

підприємець – це людина (чи група людей), що бере на себе ризик і відповідальність за організацію і керівництво фірмою;

підприємці – ділові люди, що свідомо йдуть на економічний ризик шляхом самостійності прийняття інноваційних підприємницьких рішень, суть яких зводиться до виробництва і постачання на ринок таких товарів, що можуть принести прибуток).

В Енциклопедії підприємця «підприємець» вважається синонімом поняття «бізнесмен», а бізнесменом вважається суб’єкт, що здійснює активну економічну, підприємницьку, комерційну діяльність.

При такому розумінні бізнесмена, поняття «бізнесмен» виявляється ширше, ніж «підприємець».

При співвідношенні визначень «ділова людина» і «підприємець» у літературі слушно підкреслюється їхня неоднозначність, указується, що будь-який підприємець виступає як ділова людина, але не всяка ділова людина може бути віднесений до категорії підприємців, тому що підприємництво характеризується обов’язковим залученням у діяльність інноваційного моменту. Визнаючи важливість останнього при визначенні поняття «підприємець», не можна не відзначити, що під терміном «підприємець» уже не можна вважати поняття «ділова людина», оскільки вони не є порівнювані, адже «ділова людина» не є терміном, уживаним у законодавстві.

Іноді ототожнюють поняття «підприємець» і «господарюючий суб’єкт». Однак, якщо виходити з буквального тлумачення останнього терміну, то воно є ширшим, ніж «суб’єкт підприємницької діяльності», оскільки суб’єкт господарюючий здійснює не тільки підприємницьку, але й іншу господарську діяльність, що не є підприємницькою.

У закордонній літературі існує безліч визначень терміну «підприємець». Це, у першу чергу, характеристики взаємозв’язків підприємця і суспільства, підприємця і підприємництва. Так, для Йозефа Шумпетера функціональна сутність підприємця полягає в його особливій ролі: осмислення і реалізація нової комбінації факторів виробництва чи надання послуг. Учений розробив тип творчого підприємця, що реалізує нововведення і тим самим забезпечує економічний ріст. Він називає їх творчими підприємцями.

У деяких працях закордонних учених підкреслюється, що підприємець є агентом зміни людської історії, в інших — підприємництво – це функція підприємців. Одне з найсучасніших розгорнутих визначень таке. Підприємець – той, хто організує, керує і допускає ризик бізнесу. Сьогодні він – інноватор, що виявляє і використовує можливості, перетворює їх у працюючі ринкові ідеї, використовуючи час, зусилля, гроші й уміння, а також передбачає ризик конкурентного ринку для здійснення цих ідей і усвідомлює результати цих зусиль. Підприємець – це каталізатор економічної зміни, що використовує цільове дослідження, ретельне планування і зрозуміле рішення в здійсненні підприємницького процесу. Поєднуючи оптимізм і покладання на себе обов’язків, він творчо працює для створення нових ресурсів чи для надання старим нових можливостей з метою досягнення добробуту.

Огляд закордонної літератури у цьому напрямку дозволяє виявити багато названих ученими факторів, що можуть бути згруповані в кілька основних характеристик. У деяких працях називалося одинадцять загальних властивостей підприємця, серед яких – міцне здоров’я, реалізм, самовпевненість, необхідність контролювати чи керувати, відповідальність, заповзятливість і т.д. Окремі учені вважають необхідними рисами підприємницької організації передбачення, гнучкість і бажання ризикувати. Інші називають такі характеристики як запопадливість, пристосовність, фінансова, аналітична можливість і рішучість.

Н. Саніахметова

(Далі буде)

 

---------------------

Погода

Яндекс.Погода